«Біологічна» пожежа  добралася до Буського лісгоспу

«Біологічна» пожежа  добралася до Буського лісгоспу

У Буського лісгоспу в лісових масивах Верблянського лісництва пройшов семінар з причин всихання соснових насаджень. Семінар був організований ДСЛП «Львівлісозахист» та ДП «Буське лісове господарство». До проблем всихання соснових насаджень виявилася і не байдужа місцева влада.

В участі у семінарі взяли представники  Буської районної ради та адміністрації, голови сільських рад та громадських організацій, а також науковці Національного лісотехнічного університету.

 

Масштаби та темпи всихання  сосни на Малому Поліссі вражаючі. Учасники семінару наочно переконалися, з якими проблемами стикаються представники лісової галузі у зв’язку із «тихою» стихією в соснових насадженнях України.

Ліси рятують комахи

Соснові ліси захищають від верхівкового короїда з допомогою його біологічного ворога, котрого називають “мурахожуком”. Пілотний проект стартував на Сумщині і в разі успішності буде поширений на інші регіони. Під нього в Охтирському районі відвели дві ділянки площею 40 га кожна. На них “поселять” майже 6 тисяч мурахожуків.

Личинки корисних комах вирощують у лабораторних умовах, а потім випускають у ліс. За словами начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця, заселення одного гектара соснового бору мурахожуками коштує 1000 грн. Дерева також підживлюють за допомогою обприскувачів спеціальним препаратом, щоб покращити смоловиділення. Це підвищує “імунітет” сосни проти верхівкового короїда.

Через глобальне потепління небезпечний шкідник розповсюдився в Україні на величезні території. На Сумщині протягом року площа уражених соснових лісів збільшилась майже удвічі і сягнула 1,2 тис. га. Про серйозну проблему неодноразово розповідав “Голос України”. Особливо гостро вона постала в західних областях нашої держави. Верхівковий короїд перетворює зелені хвойні ліси на руді, і мертві дерева в більшості випадків придатні вже тільки на дрова.

Раніше лісівники запевняли, що існує лише один ефективний метод боротьби з верхівковим короїдом — механічний. Хворі дерева необхідно терміново видаляти, а гілля спалювати, щоб запобігти поширенню “інфекції”. Однак не так давно в соснових лісах Сумщини почали встановлювати пастки, куди шкідники злітаються на запах феромонів. Та діють такі пастки з високою ефективністю лише тоді, коли в короїдів триває шлюбний період.

Вітчизняні науковці запропонували лісівникам ще один варіант, який зараз і випробовують на Сумщині. Однак багато фахівців переконані, що небезпечного шкідника можна перемогти, лише задіявши всі способи його знищення. Верхівковий короїд — ворог серйозний, здатний завдати не лише величезних екологічних, а й економічних збитків.

Володимир ЧЕРНОВ
Сумська область

Бібрські лісівники навчались як зарадити всиханню сосни

У Бібрському лісгоспі відбувся семінар, на якому обговорили питання боротьбиз шкідниками та хворобами лісу, зокрема в соснових насадженнях.

Про це повідомив власкор IA ZIK з посиланням на відділ організаційної роботи та інформаційної діяльності апарату Перемишлянської РДА.

У семінарі взяли участь працівники відділу охорони та захисту лісу Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», перший заступник голови Перемишлянської райдержадміністрації Богдан Гуменюк, спеціалісти відділу лісового господарства лісгоспу, лісничі.

Відкриваючи семінар, директор лісгоспу Володимир Борщ окреслив проблему всихання соснових насаджень, яка є в Україні і, зокрема, в Бібрському лісгоспі.

Головний лісничий Мирослав Пилипів зупинився на причинах всихання соснових насаджень та лісівничих заходах, які проводяться для оздоровлення насаджень.

Мирослав Пилипів нагадав, що на Львівщину всихання сосни прийшло два роки тому.Торік лісгоспом було виявлено і розроблено 90 га пошкоджених сосняків. На даний час є нові осередки всихання соснових насаджень на площі 100 га. Отже, процес розвивається.

Цікавою була доповідь завідуючої лабораторії захисту лісу Львівського лісозахисного підприємства Віри Венгер розповіла про фактори, що впливають на розвиток шкідників та хвороб сосни і спричиняють її загибель, про досягнення зарубіжних вчених та лісівників, які займаються проблемою всиханням сосни, проаналізувала стан ураження і відмирання деревини і наочно продемонструвала це на зразках зрізів уражених дерев.

Семінар продовжив роботу в лісових масивах Романівського та Старосільського лісництв.

В насадженнях Романівського лісництва учасники семінару побачили, що після вибіркового проведення санітарної рубки після сезону тиші, в сосновому насадженні знову виявлено всихання та відмирання дерев.

В Старосільському лісництві було продемонстровано, що навіть при зеленій кроні та здоровому пні дерева зазнають уражень верхівковим короїдом, а розкряжована деревина пошкоджена грибковими захворюваннями та має синє забарвлення.

Учасники семінару прийшли до висновку, що для збереження соснових лісів, необхідно видаляти живі свіжозаражені дерева ще до періоду льоту та розселення шкідників, з обов’язковим спалюванням кори та порубочних решток, а також проводити роботу з громадськістю для кращого усвідомлення людьми масштабів екологічного лиха та методів боротьби з шкідниками та хворобами лісу.

Сосновий безліс

На Вінниччині, щоб урятувати хвойні дерева від масового всихання, лісівники вирішили мобілізували захисників природи

ВІТАЛІЙ СТЕГНЯК ДЕМОНСТРУЄ ФЕРОМОНОВУ ПАСТКУ ДЛЯ КОРОЇДІВОстанні сім-вісім років спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист», які опікуються лісовими угіддями у Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській та Одеській областях, спостерігають масове знищення хвойних насаджень. Сукупно площа державних лісів у підпорядкованих регіонах складає 1 млн 283 тис. га. З них 62 тис. га на сьогодні всихають, левова частка — 58 тисяч гектарів — це саме хвойні ліси, які поступово перетворюються на мертву зону. Дерева знищують хвороби, але передусім шкідники, зокрема короїд верхівковий та короїд-типограф. А найголовніша причина — у глобальній зміні клімату (про проблему «День» писав у № 32 від 22 лютого 2018 року). Як каже лісопатолог, начальник відділу фітопатології підприємства «Вінницялісозахист» Віталій СТЕГНЯК, хвойні дерева не витримують нових умов температурного режиму і через посуху помирають.

«Уперше явище всихання лісу було помічено в Малинському лісгоспі Житомирської області ще сім років тому. Ліси Полісся страждають найбільше, на сьогодні 51 тисяча гектарів лісових угідь Житомирської області, а це майже 7% від загальної лісопокритої площі, уражені шкідниками. Причина, здавалося б, банальна — підвищення температури повітря на один градус. Та якщо на здоров’ї людини це ніяк не позначається, то для біологічних організмів — смертельний вирок, — коментує лісопатолог. — Для дорослих лісів потепління стало фактором ризику, бо відбулося підвищення випаровування води та виник дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців. Дерева з поверхневою кореневою системою, такі як ялина і сосна, не отримують необхідної кількості вологи. Це призвело до різкого падіння стійкості лісів і зробило їх легкою здобиччю для стовбурових шкідників, які через відсутність морозів і різкий контраст змін пір року — закінчення зими і настання літа, весни практично не було — також мутують. Шкідник раніше вилітає, добре себе почуває, менше хворіє, дає хорошу плодючість — три покоління за теплий період. У певній кількості ці шкідники завжди були присутні в лісі, але дерева мали здатність боротися. Тепер вони ослаблені, як людина без імунітету, а шкідників дедалі більшає».

ВИРУБАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ

Для того, щоб убити дерево, достатньо 5 — 10 короїдних сімей. Кожна комаха не лише пошкоджує волокна, а й приносить на своєму тілі спори грибів. Вони перекривають циркуляцію води у крону дерева і воно всихає за кілька тижнів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам — ще й стрімко. Видимою ознакою ураження дерева короїдом стає зміна кольору хвої. Якщо верхівка сосни пожовтіла — короїди на місці, дерево із повністю жовтою хвоєю годі рятувати — «квартиранти» вже виїхали.

«Якщо хвойне дерево здорове, має достатню кількість вологи при оптимальній температурі, то при заселенні шкідника воно себе захищає смолотечею. Коли дерево ослаблене, ця кормова база стає для короїда доступнішою, він активно харчується, росте, а дерево помирає, — продовжує лісопатолог. — Зменшити інтенсивність розмноження шкідників може дощове прохолодне літо або зима з протяжним періодом температур до -30 градусів. Цього чекати поки що не доводиться. Боротися зі шкідниками у хімічний спосіб, тобто обприскуванням чи розпиленням, неефективно, бо вони живуть під корою. Отруїти жука не вдасться, а середовище забруднити — якраз».

Віталій Стегняк визнає, що, на жаль, поки що єдиним ефективним і безальтернативним заходом боротьби зі шкідниками є санітарні рубки. У такий спосіб цю біду вдалося зупинити в Європі. Тактика профілактики розмноження шкідників — «іти перед короїдом» — реалізується там оперативним видаленням новоутворених осередків. Нашим лікарям лісу доводиться «йти позаду короїдів», тобто лише спостерігати. Чому? Через бюрократію й недосконале законодавство.

«Своєчасно провести санітарну рубку чи просто ліквідувати хворе дерево в лісі неможливо через цілий ряд дозволів, законів, рекомендацій, наказів, приписів, інструкцій та інших паперів, часто недолугих і відверто шкідливих, що регламентують будь-які заходи у лісовому господарстві. На їхнє узгодження витрачаються місяці, — визнає Віталій Стегняк. — За нинішнім законодавством, забирати з лісу можна тільки сухостій, а вчасно ліквідовувати хворі дерева з насаджень, які мають перші ознаки всихання, не дозволено. Більше того, у лісі діє так званий період тиші, який триває з 1 квітня по 15 червня, а це сезон, коли жук розмножується і розселяється на нові дерева… Доводиться ловити жуків, розставляючи феромонові пастки, та коштують вони не дешево і забезпечити ними всі лісові насадження просто нереально. Тому доводиться споглядати — скільки звернень написали, і не ми одні, проте віз і нині там — ліси всихають».

МОБІЛІЗУВАТИ ПРИРОДНІХ ЗАХИСНИКІВ

Гинуть ліси і в Україні, і в сусідніх країнах, але методи боротьби за «зелені легені» різні. У Польщі, завдяки досконалій нормативній базі із захисту лісу, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню всихання, тому цю проблему в державних лісах вдається вирішувати. Натомість у південній частині Білорусі влітку 2017 року через масове ураження лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч га.

У Туреччині хворе дерево маркує лісничий, і до кінця дня його зрубують, причому переробляють залишки порубаних решток на пил (це також важливо, бо на них можуть зберігатися як жуки, так і їхні відкладені яйця). У нас, навіть якщо дерево спиляють, його рештки залишаються. Спалювати їх не можна, бо це порушення правил протипожежної безпеки. Заборона проводити вибіркову рубку хворих древ виливається в мінус для лісового господарства. Адже частково пошкоджений стовбур можна переробити на ділову деревину, 1 кубометр якої коштує приблизно 1300 грн, а перетворений жуками і грибами на дрова він вартує вже лише 180 грн. +

Рятуючи ліс, лісівники вирішили мобілізували природних захисників — розвішують шпаківні й оберігають мурашники, які борються зі шкідниками. Цієї весни лише на Вінниччині розвісили 18 605 штук шпаківень, синичників, огородили майже 400 мурашників. Паралельно висаджують породи дерев, стійкі до посушливих кліматичних умов тa високих температур: горіх чорний, береку лікарську, гікорі чорний, гікорі білий, дуглaсію, модрину європейську. А тим часом закликають громадян, які ходять до лісу на прогулянки чи пікніки, не створювати стихійних сміттєзвалищ, бо лісу нині й так важко вижити.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора

Рубрика: Cуспільство

Газета: №122-123, (2018)

Олеся Шуткевич

13 липня, 2018 – 11:07

КОРОЇДА ОХОРОНЯЄ ЗАКОН…

 

Короїд під захистом закону, а ліс — ні

 

На днях відбулася нарада лісових керманичів України. На ній вони чесно зізналися в тому, що навала короїда, яка зараз вже загрожує знищити всі соснові ліси країни, сталася в наслідок як природних умов, так і через незграбність відомчої нормативної бази, яка фактично захищає від знищення короїда, а не ліси. При цьому своєчасно впорядкувати інструкції та правила звичайно мало Держлісагенство.

На виїзному засіданні керівники галузі, вчені та громадські активісти констатували той факт, що нашестя короїда відбувається у багатьох країнах та наносить багато шкоди. А на сьогодні — так і взагалі загрожує сосновим лісам України повним знищенням.

Часопис трагедії, що розвивається на наших очах, наступний. У 2011 році лісівники виявили перші осередки короїда на Житомирщині. А далі вони просто дуже переживали і спостерігали, як небезпечна комаха розлітається лісами.

7 років минуло з того часу, і тільки зараз, колі короїд вже точить зуби об 350 тис. га. лісу, Держлісагенство запропонувало внести зміни в нормативні документи, щоб зробити боротьбу зі шкідником ефективною.

«Є декілька факторів, які сприяють поширенню короїдів та всиханню. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Чинні Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати лише сухостій»….«У повністю всохлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають та заселяються в здорове дерево. І якраз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але й в цьому є проблема — так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого вдіяти не можемо» – розповів заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, як повідомила прес-служба відомства.

Страшну картину невідповідності нормативної бази Держлісагенства, та реалій нашестя короїда доповнив і вчений на тому ж зібранні.

«За діючими Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа погоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісівники мають право проводити суцільні санрубки на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим» – повідомив Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіПУкраїни Юрій Марчук.

Щоб запобігти біді лісівники запропонували цілий перелік змін до нормативних актів, що у разі підтримки Урядом дозволять інтенсивніше проводити рубки ушкоджених лісів. Говорилось на нараді і про хімічні методи боротьби зі шкідником.

Але з усього видно, що керівники галузі вже не впевнені ні в ефективності прискорених рубок, ні в хімічних засобах знищення короїда. Тому що вже запропонували шлях капітуляції перед короїдом.

«На місцях санітарних рубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані всохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові мішані насадження на усіх без винятку зрубах», — наголосив заступник Голови Держлісагентства, повідомила прес-служба відомства.

Таким чином можна зробити висновок — нам пропонують приготуватися до того, що соснових лісів ми скоро вже не побачимо.

Така безсумнівна схильність до поразок у майбутньому, крім інших питань, викликає і ще одне — полягає воно в тому, що прямо зараз на Кавказі інтенсивно розповсюджується мармуровий клоп, котрого випадково завезли з Америки. Шкідник дуже швидко розселяється і їсть листя на майже всіх видах дерев. Дуже загрозливим для нас фактом є те, що клопа цієї весни вже помітили в Краснодарському краї РФ, котрий не так вже й далеко від українського кордону.

Виходить, що як тільки Володимир Бондар засадить знищені короїдом соснові ліси листяними породами — як тут набіжить вже інший шкідник і поїсть листя. Звідси виникає питання, що доцільніше робити — напрацьовувати механізми вчасного реагування Держлісаненства на проблеми з шкідниками, чи кожен раз чекати 7 років, а потім пересаджувати всі ліси, якщо їх щось почне гризти?

 Марина Галанова, журналіст

Український лісовий портал

Вплив глобального потепління

Протягом червня фахівці ДП «Івано-Франківськлісозахист» проводили у Вигодському лісгоспі лісопатологічне обстеження, при якому виявили значні площі всихання ялини.



Причиною масового пошкодження карпатської ялини лісопатологи називають глобальне потепління, посушливі погодні умови, нестачу продуктивної вологи у ґрунті, періодичні буревії та розповсюдження стовбурових шкідників. Смерекові насадження Карпат не витримують таких умов, тому фахівцям доводиться проводити різні лісогосподарські заходи.

Для уникнення масового заселення ялини короїдом-типографом, лісопатологи радять лісівникам якнайшвидше забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідниками. Чим коротший період виявлення осередків короїда до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Більше того, невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів розповсюдження стовбурових шкідників призводять також до значних економічних втрат.

Однак через прогалини у законодавстві лісівники не можуть ефективно та вчасно боротися зі шкідником. Ускладнює процес сезон тиші, який тривав з 1 квітня по 15 червня, протягом цього часу лісівники не могли здійснювати заходи по боротьбі з шкідниками. Але саме в цей період короїд масово розмножується, інформує прес-служба Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства

На думку експертів, щоб змінити ситуацію, варто якнайшвидше запровадити тимчасові рекомендації, що допоможуть вчасно реагувати на появу шкідника.

http://lesovod.blogspot.com/

Лісники зафіксували масове всихання соснових дерев на Львівщині

Сосни сохнуть на очах. Впродовж трьох років на Львівщині значно побільшало хворих дерев. Фахівці пояснюють – це наслідок глобального потепління та зменшення рівня ґрунтових вод. Тож шкідники отримують добрі умови для розмноження.

Комахи розмножуються швидше та дають більше потомства. Якщо у 2015 році шкідники та хвороби вразили понад 1200 гектарів соснових насаджень у Жовківському лісгоспі, то цього року площі збільшились у два з половиною рази. Навіть на перший погляд здорове дерево знизу, може буде при верхівці зараженим.

Чисельність короїдів вимірюють у спеціальних пастках. Їх приманюють за допомогою феромонів. За добу в цю пастку потрапили понад три десятки комах.

«Це означає, що чим більше тих жуків, тим швидше вони з’їдять той ліс, тим процес буде швидшим або незворотнім. Швидше буде гинути ліс», – прокоментувала завідувачка лабораторії лісозахисного підприємства Віра Венгер.

Небезпечний для сосни і гриб, який переносять комахи. Він через кору заражає стовбур дерева. До прикладу, в одного дерева уражена верхівка, а біля підніжжя здорова деревина. Її використають у виробництві, інше ж – тільки на дрова. Таких збитків можна уникнути, розповідають фахівці, якщо взяти приклад у наших європейських сусідів.

«У тих самих поляків, німців, литовців, зрештою, шведів усіх, хто мають справу з хвойними лісами, в них є правило йти на випередження перед короїдами. Якщо ми забираємо дерево заселене цими комахами з лісу, забираємо його на переробку, то ми забираємо одночасно і старих жуків і молоде покоління, яке там формується», – розповідає доцент кафедри лісівництва лісотехнічного університету Володимир Крамарець.

Рубати хворі сосни треба навесні, коли шкідники ще у формі личинок. Та в Україні це – час тиші, оскільки держава заборонила санітарну вирубку з 1 квітня до 15 червня.

«Зараз у нас налічується на перше число 2018 року більше 3 тис. гектарів пошкоджених соснових насаджень. Ми їх освоїли на 80%, але за період з нового року до сьогодні ще біля 2 тис. гектарів встановили зсихаючих сосняків», – повідомив заступник начальника обласного управління лісового господарства Ярослав Целень.

Лісники вже погодили під вирубку півтори тисячі місць. Проте це матиме невеликий ефект, адже комахи виросли і полетіли розмножуватись на здорові сосни.

https://zaxid.net/lisniki_zafiksuvali_masove_vsihannya_sosnovih_derev_na_lvivshhini_n1459674

Усіх небайдужих запрошують на семінар про вивчення процесів всихання соснових насаджень

Впродовж останніх трьох років в насадженнях лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ всихають соснові насадження. Науковці стверджують, що головним чином це викликане еколого-кліматичними факторами, глобальним потеплінням на планеті, зменшенням опадів, зниженням рівня ґрунтових вод та підвищенням температурного режиму.

Лісівники помічають, що спочатку всихають окремі дерева, далі – цілі групи дерев, а на кінцевій стадії розвитку хвороби – всихання охоплює значну частину деревостану.

Наслідками цього є погіршення санітарного стану соснових насаджень. Деревина втрачає технічну придатність через «посиніння», а відтак і ринкову вартість. Крім того, це створює ще й загрозу збільшення чисельності шкідників та поширення їх на суміжні ділянки деревостану.

На жаль, на сьогодні ефективних методів боротьби з цим явищем не знайдено. Станом на 1 січня поточного року було виявлено осередки всихання сосни на площі понад 3 тис.га. З початку року розроблено 2,8тис.га всихаючих соснових насаджень, що становить 85 %.

Для вивчення цих процесів всихання соснових насаджень та напрацювання рекомендацій господарювання, 20 червня 2018 року на базі ДП «Жовківський лісгосп» відбудеться семінар щодо всихання соснових насаджень за участю науковців, представників Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», лісівників, органів місцевого самоврядування, громадськості та представників засобів масової інформації.

Початок семінару о 10-00год. за адресою: Великомостівське лісництво, Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Кримська, 9.

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства запрошує громадських активістів, представників засобів масової інформації і всіх небайдужих громадян прийняти участь у роботі семінару.

Для тих, хто бажає поїхати в м. Жовква транспортом управління необхідно повідомити Львівське ОУЛМГ до 12-00год. 19 червня 2018 року.

Акредитація ЗМІ за тел. (032) 297-61-21 (Роман Музика, Христина Шаваринська).

На Волині почали менше сохнути сосни

Станом на 1 червня цього року волинські лісівники зафіксували залишки осередків всихань соснових лісів на площі 6876 га. Ще півроку тому – 1 січня – результати моніторингу були гіршими: на Волині 7742 га лісу було вражено шкідниками. Про це повідомив начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко.

“Такого результату вдалося досягнути завдяки вчасним та в достатній кількості проведеним санітарним заходам. Ми ліквідували осередки всихання, чим, відповідно, призупинили поширення шкідників”, – пояснив Олександр Кватирко.

Проте, зважаючи на аномальні погодні умови, що сприяють розмноженню шкідника, лісівники продовжують вести спостереження. Адже науковці прогнозують, що уникнути масового ураження сосни цього року, на жаль, не вдасться.

Варто зазначити, що із грудня 2017 року волинські лісівники призупинили рубки головного користування по хвойному господарству, спрямувавши всі зусилля та засоби на порятунок лісу від «зеленої пожежі». Так, вдалося ліквідувати 4467 га осередків всихань. Проте, як свідчать результати детального нагляду, за цей час проблема розповсюдилася на площу 3300 га.

З метою досконалого вивчення ситуації у волинських лісах було розвішено 1000 феромонних пасток, що дало змогу фахівцям галузі та науковцям визначити найпоширеніші види шкідників.

Завдяки широкій роз’яснювальній роботі серед населення – а це 55 виїзних семінарів за рік, що відбулися у кожному районі, зустрічі з місцевими громадами, численні публікації та відеосюжети у ЗМІ, розповсюдження інформаційної літератури вдалося досягнути розуміння з боку місцевого населення, що також сприяє покращенню ситуації. У місцевих громадах люди переважно усвідомлюють проблему і самі нерідко звертаються до лісівників із повідомленнями про виявлені осередки хворого лісу.

І, як наголошують у ВОУЛМГ, площі, де проведені санітарні заходи у зимовий період, уже заліснені навесні цього року.

Джерело

СОСНОВІ ЛІСИ ПІД ЗАГРОЗОЮ

Українським сосновим лісам загрожує масове всихання

Ілюстрація. Фото: hvylya.net

За останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству України, досягає майже 350 тис.га, повідомляють Патріоти України з посиланням на hvylya.net.

Такою інформацією поділився заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради з питань вироблення попереджувальних заходів по боротьбі з шкідниками та хворобами лісу.

Нарада організована Держлісагентством спільно з Товариством лісників України.«В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, тому знижується рівень ґрунтових вод. У зв’язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», – розповів Володимир Бондар.

За його словами, перші осередки всихання соснових лісів були зафіксовані в Україні в 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 межа осередків всихання посунулася в північно-західному напрямку. Через рік соснові насадження практично всіх північно-західних областей вже були пошкоджені. В кінці 2017 всихання сосни, внаслідок атаки шкідників, було виявлено в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 показало, що ці осередки поширилися також в лісостеповій зоні, зокрема, на Лівобережжі.

Зараз осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують поширюватися.

«Є кілька чинників, які сприяють поширенню короїдів і всихання. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів в лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Діючі Санітарні правиладозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати тільки сухостій», – повідомивзаступник Голови Держлісагентства.

Однак, за його словами, вибіркові санітарні рубки є ефективними тільки на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів.«У повністю висхлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають і заселяються в інше, здорове дерево. І як раз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але і в цьому є проблема – так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого зробити не можемо», – підкреслив Володимир Бондар.

Також він зазначив, що необхідно якомога ширше пояснювати суспільству необхідність боротьби з шкідниками лісу. «Крім зазначених проблем є і похідна. Коли короїд заселяється в дерево, він починає псувати його зверху до низу. Тому і назва у нього «верхівковий». Під корою це дерево починає синіти від верху до низу. А коли лісівники встигають прибрати таке заражене дерево, то іноді виникає нерозуміння в суспільстві. Адже люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пень. Хоча, по довжині в 6 метрів сосна вже майже синя, тобто мертва. І про це також потрібно розповідати і показувати, щоб наші громадяни розуміли, що ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – сказав заступник голови відомства.

Володимир Бондар повідомив, що крім санітарно-оздоровчих заходів, як найбільш ефективного способу боротьби з масовим всиханням дерев, лісники спільно з вченими почали впроваджувати біологічні методи боротьби. «Для попередження ми розставляємо феромонні пастки. Але вони допомагають лісозахисним підприємствам і науковим установам більше дізнатися у визначенні динаміки поширення шкідників. Однак, дуже допомагають в боротьбі з ними», – зазначив він.

За словами Володимира Бондаря, днями в Харкові була відкрита лабораторія, передана з Туреччини, для вирощування мурах-жуків, які здатні поїдати короїдів. «Це досить хороший спосіб для запобігання поширенню шкідників. Але він досить тривалий у часі. Комах потрібно виростити в достатній кількості. І вони зможуть попереджати поширення короїда на початковій стадії. Тобто ми, лісівники, шукаємо різні шляхи боротьби з всиханням лісу. І нам потрібна в цьому підтримка», – підкреслив Володимир Бондар.

У свою чергу, голова Товариства лісників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП Юрій Марчук зазначив, що зараз, за діючими нормативно-правовими актами, є можливість відводити в суцільні санітарні рубки тільки вже повністю засохлі і остаточно винищені дерева. «За чинним Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа узгоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісники мають право проводити суцільні санітарні вирубки на ділянці, де повнота живих дерев складає менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – підкреслив Юрій Марчук.

Він підкреслив, що втрата сосни як головного дерева українських лісів завдасть ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть досягти десятків мільярдів гривень.

Народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів зазначив, що проблема з масовим всиханням лісів дійсно велика і її необхідно вирішувати.

«Безпосередньо в лісі ми побачили масштаби катастрофи. Це дійсно не вигадки лісників. І нам спільно необхідно боротися з цим лихом. А лісовому господарству потрібно ставати ще більш відкритим, комунікувати з людьми і пояснювати свої дії», – вказав він.

Окремо заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар обговорив з учасниками наради питання відновлення площ, які постраждали від всихання.

«На місцях санітарних вирубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані засохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові змішані насадження на всіх без винятку зрубах», – підкреслив заступник голови Держлісагентства.

Також учасники наради обговорили необхідні зміни до законодавства і нормативно-правових актів для порятунку українських лісів. Зокрема, необхідність законодавчо ввести в окремих областях і лісових угіддях, уражених масовим всиханням соснових лісів, тимчасовий особливий режим лісокористування і лісозахисту.

Тимчасово і тільки для окремих областей і лісових угідь, де буде запроваджено такий режим, внести зміни в:

Санітарних правил граничної повноти насаджень, при якій призначають суцільні санітарні рубки, і їх мінімальної площі.

Закон України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» в оцінці планової діяльності в лісовому господарстві.

Правила поліпшення якісного складу лісів по граничної повноти насаджень, призначених в рубку, по формуванню і оздоровлення постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» щодо встановлення граничних термінів вивезення деревини в лісах, пошкоджених короїдом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» по виключного провадження санітарних рубок в лісах, пошкоджених короїдом, в період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня.

Також учасники наради відзначили, що для проведення робіт з підвищення стійкості і заміни монокультурних лісів на змішані, невразливі до шкідників і змін клімату лісу, необхідно забезпечити їх достатню і стабільне фінансування. В цьому напрямку доцільно створити Державний фонд розвитку лісового господарства, законопроекти про який вже подано до парламенту.

Нарада відбулася в Іванківському лісгоспі Київської області за участю представників лісозахисних підприємств і вчених.

Опублікував: Інна Мартинчук
http://lesovod.blogspot.com/