В зв’язку із масовим всиханням соснових насаджень на Житомирщині спеціалістами Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького продовжуються науково-дослідні роботи щодо виявлення та боротьби зі шкідниками лісу, зокрема верхівкового короїду. Наприклад, станом на 1 червня, у ДП «Зарічанський лісгосп» було зафіксовано близько 400 гектарів лісових масивів, де соснові насадження пошкоджені небезпечним шкідником.
Усе це є наслідок комплексу причин. Ліс – це жива екосистема, яка розвивається за певними законами. Якщо є якісь порушення розвитку, то це відображається, зокрема, й у збільшенні кількості шкідників та хвороб. Дощі або їх відсутність, посуха теж впливають на поширення і розмноження шкідників і хвороб лісу, так само, як і пов’язані із людською діяльністю антропогенні чинники.
Сосна має певний комплекс хвороб і шкідників, які можуть на ній розвиватися. Традиційно ми завжди мали справу із кореневою губкою, опеньком, кількома видами лубоїдів та короїдів, які були супутніми до ослаблень сосни. Нещодавно отримали відомості, які показали, що в соснових лісостанах активізувалися кілька видів мікозних захворювань, котрі є збудниками некрозів (відмирання) гілок і суттєво ослаблюють дерева. А вже ослаблене дерево дає змогу розвиватися стовбуровим шкідникам. За останні кілька років одним із провідних серед них став верхівковий короїд, масовому розмноженню якого сприяють погодні умови.
Всихання куртин сосни від кількох дерев до кількох сотень дерев, причому хвоя жовтіє дуже швидко, показує, що ці сосни вже «опрацьовані» верхівковим короїдом. Коли ми бачимо пожовтіння хвої, то на той час нове покоління шкідника вже покинуло ці сосни і атакує навколишні дерева, на яких поки що немає видимих ознак пошкоджень. Верхівковому короїду супутні інші види: в ніжній частині стовбура розвивається шестизубчастий короїд, великий сосновий лубоїд, синя соснова златка, у верхній – малий сосновий лубоїд та чотиризубчастий гравер. Верхівковий короїд при заселенні дерева переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті розростання цих грибів деревина набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що така деревина вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку і ціна її суттєво знижується. От, власне, й основна проблема, пов’язана із цим шкідником, – заселені ним лісосіки розробляють невчасно і технічна якість деревини унаслідок цього стрімко погіршується.
-Наша біда ‒ у тому, що всі наявні санітарні правила створили ще за союзу, в них вносили правки, уточнення і зміни, але кардинального нового нічого не пропонували. Навіть введення сезону тиші і обмеження на рубання у природо-заповідних територіях не є якимось визначним досягненням, – говорить науковий співробітник Жуковський О.В. – Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником.
Ще, не менш важливо, що до наших лісівників в суспільстві панує недовіра. Щоправда, певною мірою у цьому винні вони самі, оскільки донедавна були дуже закритою структурою і не інформували громадськість про свою діяльність, тому зараз будь-яка їхня дія апріорі сприймається як неправильна.
