Актуальні питання лісозахисту

Конференції із захисту лісу в 2021 році.

Захист лісу залишається одним із найбільш актуальних завдань лісової галузі, оскільки ослаблені насадження не можуть дати продукції необхідних обсягів і якості, не кажучи вже про втрати корисних екологічних властивостей лісу. Погіршенням стану лісів останніми десятиліттями стурбовані вчені та практики різних регіонів. Тому питання діагностики чинників та зменшення негативної дії на ліс стоять на порядку денному десятків конференцій, які, зважаючи на епідемічну ситуацію, відбуваються в режимі он-лайн.

На початку 2021 року спільно двома робочими групами ІЮФРО (7.03.05 «Екологія та управління стовбуровими комахами» і 7.03.16 «Поведінка та хімічна екологія лісових комах») проведено шість онлайн вебінарів. Вони були присвячені питанням захисту рослин від біотичних і абіотичних стресорів, екології стовбурових комах, ролі феромонів і запахів дерев у лісах у поведінці комах, впливу зміни клімату на поширення короїдів, асоціації їхніх угруповань і динаміки спалахів масового розмноження, окремим видам шкідників тощо.

Серію осінніх вебінарів проведено під егідою ІЮФРО і FABI (Інституту лісової та сільськогосподарської технології у Преторії, Південна Африка). На засіданнях висвітлено питання стійкості дерев до шкідників і хвороб, стану лісів у Південній Півкулі, молекулярні методи діагностики інвазійних лісових патогенів. Продемонстровано міждисциплінарні підходи до глобальних проблем здоров’я дерев, на які у Великій Британії, зокрема, виділено 14,5 млн фунтів стерлінгів. Велику увагу приділяють вивченню радіального приросту дерев, за яким можливо дізнатися про їхню реакцію на минулі зміни середовища.

Особливої уваги варте залучення населення у збирання даних стосовно стану дерев і виявлення чужорідних видів, поки вони не поширилися. Ці питання вже 8 років координує проєкт Observatree. Вся система має вигляд трикутника, біля основи якого найширша смуга – це широке коло волонтерів. Дещо вище менша смуга – посадові особи з питань охорони довкілля, ще вище – фахівці з питань стану дерев, а нагорі – фахівці зі стану лісів. До мережі входять близько 200 волонтерів у всій Великій Британії, які тренуються під керівництвом експертів і навчаються розпізнавати найбільш небезпечні види шкідників і хвороб. Ці волонтери вчасно повідомляють учених про координати виявлення таких видів, супроводжуючи інформацію фотографіями комах і зразками пошкоджень чи уражень. За необхідності фахівці виїжджають на місце для перевірки даних, які потім наносять на карти. Створено регістр ризику здоров’ю рослин із урахуванням видів, які можуть проникнути у Велику Британію, вже проникли і можуть вплинути на продукцію лісового господарства, декоративні насадження та екосистеми.

На сайті проєкту (www.observatree.org.uk) наведено інформацію стосовно кожного з потенційних об’єктів, фото й посилання на публікації.

Серед об’єктів нагляду комахи, гриби, рослини, які вже проникли і які можуть проникнути: азіатський довговусий вусач, дубовий мереживний клоп, бронзова березова златка, ільмовий пильщик зиґзаґ, смарагдова вузькотіла златка, каштановий мінер, дубовий похідний шовкопряд, сосновий похідний шовкопряд, платановий мереживний клоп, дотістрома, фітофтора та інші.

Поки що відсутні у Великій Британії сосновий похідний шовкопряд, ясенова смарагдова вузькотіла златка, дубовий і платановий мереживні клопи, але все одно інформацію про ці види поширюють.

У межах проєкту проводять тренування волонтерів, консультації з питань визначення видів, симптомів, нагляду, картування, фотографування, відбору зразків для аналізу, складання звітів. На сайті розміщено календарі симптомів і ознак пошкодження й ураження дерев, порадники та відео. Приділено увагу також питанням безпеки – так волоски дубового й соснового похідних шовкопрядів, а іноді й місцевих золотогуза та соснового шовкопряда викликають алергію. Щомісяця організатори випускають бюлетені, проводять онлайн вебінари й тренінги з визначення видів. Усі галузі економіки зацікавлені в тому, щоб вчасно виявити чужоземних шкідників і патогени та щоб цю інформацію одержали всі зацікавлені особи.

Працівники лісового господарства Великої Британії не бояться, що одержать догану через пошкодження насіння сосни насінним клопом (Leptoglossus occidentalis), зменшення виходу насіння із шишок та його схожості. Навпаки, вони радяться з фахівцями, що можна зробити для зменшення втрат. Вони не бояться зізнатися, що в лісі вже з’явилася ясенова смарагдова вузькотіла златка, тому що їх не примусять вирубати весь ясен і спалити через те, що цей шкідник, який вже четвертий рік існує на території, помилково включений у карантинний список А1 (відсутні в Україні) замість списку А2 (обмежено поширені в Україні).

У Празі (Чехія) у вересні 2021 року проведено конференцію трьох робочих груп ІЮФРО, спрямовану на обговорення інвазій чужорідних організмів (рослин, комах, патогенів) у лісові екосистеми, ролі торгівлі й туризму в поширенні цих видів, питань їхньої екології, впливу на ліси, можливостей зменшення шкоди лісовим екосистемам.

У різних країнах складають списки видів, які потенційно можуть проникнути на їхню територію, вивчають за публікаціями вимоги цих видів до кормових рослин і кліматичних умов. Водночас, клімат змінюється швидше, ніж коригуються моделі, а комахи чи гриби на новій території можуть змінити вид дерева-живителя. Деякі види (каштановий мінер, ясенова смарагдова вузькотіла златка) на батьківщині не заподіювали шкоди, а на новій території стали небезпечними.

Якщо неможливо зупинити зміни клімату, то можливо певною мірою змінити мікроклімат окремих ділянок лісу, зокрема, створенням мішаних різновікових насаджень. Створення таких насаджень може бути дорожчим, забирати більше часу та ускладнювати проведення доглядів, але підвищиться ймовірність збереження цих лісів до віку стиглості, який, до речі, у сучасних умовах давно треба знизити, оскільки дереворуйнівні гриби до віку стиглості (за чинними нормативами) встигають помітно погіршити якість деревини.

Так пошкодження шишок сосновим насінним клопом у Франції у мішаних насадженнях становило 34%, а у чистих – 48%.

У більшості країн налагоджено виробництво феромонних пасток і відповідних феромонів, у крайньому випадку їх купляють у сусідів. Феромонні пастки не вирішують проблему ліквідації шкідника, але дають можливість одержати інформацію про його наявність, терміни льоту, рівень чисельності та певною мірою її зменшити. Наш досвід свідчить, що феромонні пастки, які надходять у лісгоспи чи у карантинну службу, іноді взагалі не уловлюють комах (або ці пастки не так зберігали, або висохли диспенсори). Відомі також випадки, коли бухгалтерія вимагала, щоб пастки негайно повернули на склад (у найбільш активний період льоту) і було чим звітуватися. Незважаючи на неодноразово чітко висловлену готовність науковців аналізувати склад комах, які потрапляють у пастки, жоден лісгосп без наказу зверху не наважився на такий крок, і ми не одержали потрібної інформації, зокрема, під час спалаху короїдів минулих років, і не змогли зробити необхідних практичних висновків.

У зв’язку з проникненням до Європи соснової стовбурової нематоди, яку переносять вусачі роду Monochamus, зокрема, поширений повсюдно Monochamus galloprovincialis, у 29 країнах було розміщено близько 4000 феромонних пасток. Аналіз результатів вилову жуків у цих пастках за 2008–2019 рр. разом із даними про кліматичні показники та поширення сосни дав змогу змоделювати ризик проникнення нематоди в окремі регіони. Саме в ці роки наших лісівників лякали, що за наявності вусача Туреччина (в якій він так само поширений, як і в нас!) не буде купляти в них лісову продукцію.

До нас, як ми уже неодноразово писали, проникла ясенова смарагдова вузькотіла златка. У США вона вбиває ясени вже 30 років, незважаючи на великі кошти, виділені на подолання цього шкідника. Американські вчені розглядають декілька стратегій: нічого не робити, посилити карантин, застосовувати ентомофагів, вирубувати заселені дерева та вносити у стовбури інсектициди (емамектин бензоат і азодирахтин). Показано, що обробка зазначеними інсектицидами дерев вибірково призвела до відпаду личинок златки взимку та запобігання заселенню дерев у радіусі 100 метрів. Водночас цей захід є дуже дорогим і вимагає спеціального обладнання та ретельного виконання, щоб не занести в дерево інфекції (до речі, таке обладнання мають у нас фірми, які захищають дерева на приватних ділянках). Вирубання дерев для контролю златки, як я вже писала раніше, це все одно, що вбивання людей, інфікованих холерним вібріоном чи ковідом. Тим більше безглуздим є вирубання заселених дерев у лісі, коли златка поширюється до лісових смуг, а далі вітром і «автостопом». Питання біометоду у захисті від смарагдової златки американці також вже вивчали, навіть завезли з Далекого Сходу ефективного паразитоїда Spathius galinae, який одержав назву на честь Галини Іванівни Юрченко, що його знайшла. Вона після війни навчалася в Українській сільськогосподарській академії, а потім усе життя працювала у Далекосхідному НДІ лісового господарства. Зазначений ентомофаг виявився доволі ефективним стосовно ясенової смарагдової вузькотілої златки, оскільки мав довший яйцеклад, ніж американські види, і зміг відкладати яйця глибше під кору. Водночас і він не вирішив проблеми.

У НУБіП (Київ) 29 жовтня проведено семінар «Актуальні питання лісозахисту», присвячений 145-річчю від дня народження видатного українського лісового ентомолога, професора З.С. Голов’янка. На семінарі місцеві викладачі, науковці й «віртуальні» гості доповідали про облік і прогнозування біотичних ризиків у лісах України (В. Мєшкова, УкрНДІЛГА), ксилофагів у системних патологіях дерев (А. Гойчук, НУБіП), комах-фітофагів незімкнених соснових культур (О. Андреєва, Поліський національний університет) та про інші актуальні питання.

Завдяки інтернету була можливість у той самий день узяти участь у V міжнародній конференції «Інтегроване управління ресурсами навколишнього середовища» (Сучава, Румунія). Обговорювали поряд із іншими питаннями лісознавства й лісівництва проблеми здоров’я лісу. Зокрема було розглянуто чужоземних комах-фітофагів у лісових і міських насадженнях України (В. Мєшкова, Україна), особливості вибору деревних порід для заселення небезпечним вусачем Xylosandrus germanus (Н. Оленічі, Румунія), роль патогенів у лісах старшого віку (Е. Фодор, Румунія), результати використання синтетичних феромонів для контролю короїдів (Міхай-Леонард Дудуман, Румунія), комах у зв’язку з усиханням дуба (Д. Лупастеан, Румунія) тощо.

24 листопада 2021 р. під егідою ФАО та REUFIS (Міжнародної мережі лісових інвазійних видів в Європі та Центральній Азії) організовано вебінар на тему: «Плани на випадок надзвичайних ситуацій і системи раннього попередження – чи допоможуть вони захистити ліси?».

Метою вебінару було: підвищення обізнаності фахівців стосовно чужоземних шкідливих організмів і готовності до майбутніх спалахів шкідників і хвороб; запровадження планування дій на випадок надзвичайних ситуацій, пов’язаних із проникненням шкідливих організмів; обмін досвідом щодо дій на випадок зазначених надзвичайних ситуацій. Від України виступав старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА канд. с.­г. наук Юрій Скрильник, який розповів про просування ясенової смарагдової вузькотілої златки вглиб території України.

З презентаціями можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/6Y9zRqi.

Валентина МЄШКОВА,
лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА,
“Лісовий і мисливський журнал”,
2021

Моніторинг осередків шкідників та хвороб лісу

Геопортал Ліси України

Система лісопатологічного моніторингу – це комплекс програмних засобів для фіксації місцезнаходження, визначення причин, діагностики, дослідження динаміки, Автоматизації процесів виготовлення і отримання необхідної звітності щодо осередків шкідників та хвороб лісу.

https://forestry.org.ua

Чому в Німеччині немає нелегальної вирубки лісів – “Відкривай Німеччину”

🌳 Нелегально вирубують ліс? У Німеччині це майже нереально.

Тут пораховане кожне дерево. Для планових вирубувань не потрібна бригада робітників – усе робить спеціальна машина.

Дивіться нову серію #ВідкривайНімеччину з Михайлом Малим.

Шкідники з інших країв

Найефективніші дії – запобігання, викорінення чи стримування.

В умовах глобалізації зростає загроза проникнення чужоземних видів комах на нові території. Потрібно вивчати особливості цих видів на їхній батьківщині та вживати заходи нагляду та карантину. З поширенням чужоземних видів їхнє викорінення унеможливлюється і тоді залишається стримування.

Багатопрофільний інститут цифрових публікацій (Multidisciplinary Digital Publishing Institute – MDPI) минулого року започаткував проведення міжнародних двотижневих електронних конференцій. У 2021 році вдруге проведено конференцію, присвячену лісам, і вперше – присвячену комахам. Ці конференції не передбачали внеску за участь, за розміщення тез і презентацій та ознайомлення з усіма матеріалами колег. Водночас, для публікації повної версії статті в журналах Forests або Insects треба було заплатити доволі велику для наших науковців суму, натомість в інших країнах фінансування відбувається з бюджетів наукових установ або спільних проєктів.

Питання захисту лісу входили до порядку денного обох конференцій поряд із іншими цікавими напрямами. Так ентомологічна конференція розглядала також питання систематики, морфології, генетики, біології, поведінки та фізіології, біорізноманіття, екології та еволюції комах, медичної та ветеринарної ентомології, бджільництва та запилювачів, міської ентомології та багато інших.

Під час роботи конференції було організовано 4 «живі» сесії, які можна було подивитися, послухати он-лайн і поставити питання або у запису, представленому на сайті: (https://iece.sciforum.net).

Понад 140 матеріалів конференції також розміщені на сайті (https://iece.sciforum.net/event/IECE/submissions/view). Вони доступні й досі, а у період роботи конференції учасники мали можливість висловити зауваження, побажання або поставити питання авторам. Матеріали після рецензування будуть опубліковані у журналі Biology and Life Sciences Forum.

Одна з цікавих доповідей стосувалась питання можливості виживання комах в океані (Клаудіо Лаззарі, Аргентина). Адже дійсно, всі відомі сотні тисяч видів комах живуть на суші чи у прісних водоймах. Вчені з’ясували, що все ж таки комахи в океані є – це воші морських левів, тюленів та інших подібних ссавців, які були колись сухопутними, а потім замінили кінцівки на ласти й повернулися в море разом зі своїми паразитами. Вошам нічого не залишилося як пристосуватися до нових умов: їхні яйця та личинки, які не витримують солоної води та тиску на глибині, розвиваються у ті короткі тижні, коли тюлені чи морські леви знаходяться на суші, а дорослі воші добре захищені у хутрі живителя та певними власними пристосуваннями.

Доповідь Нейла Одслі була присвячена можливості контро­лю живлення комах, що є дуже важливим у захисті рослин під час їхнього розвитку, а також зберігання рослинної продукції. Досліджували дію різних речовин, які запобігають споживанню комахами певного субстрату або мають інсектицидну дію.

Водночас, більшість актуальних із погляду захисту лісу доповідей були пов’язані з чужоземними видами шкідливих організмів.

Так в Угорщині (Ференц Лакатош) випробували феромонні пастки різного типу для моніторингу аборигенних та інтродукованих деревинників. Це – такі короїди, які під час заселення дерев вносять у них спори так званих амброзієвих грибів, тому що їхні личинки неспроможні засвоювати лігнін. Спори амброзієвих грибів проростають усере­дині ходів деревинників і личинки живляться міцелієм. Деякі види деревинників заселяють усихаючі дерева й тому є лише технічними шкідниками. Водночас, інші види можуть бути агресивними, тому що заселяють життєздатні дерева, вносять патогенні гриби і спричиняють ослаблення та відпад живителя. Одним із небезпечних представників деревинників є Xylosandrus germanus, який вже є в Угорщині й може поширитися в Україну.

Дубового клопа-мереживницю вперше в Росії виявлено у Краснодарському краї у 2015 р., а нині він заселив усі види дуба від Чорного до Каспійського морів (Юрій Гніненко). В Україні цей клоп уже третій рік просувається Херсонщиною, куди проник або з Криму, або через Одеську область, або морем з боку Краснодарського краю. Зважаючи на наявність дубового клопа-мереживниці у Словаччині й Угорщині, можливо очікувати його також з боку Закарпаття.

Мармуровий клоп, який живиться кількома сотнями видів рослин (зокрема, псує смак вина), поширився на кількох континентах. Зокрема у Флориді (США), куди він проник у 2020 році, вже налагоджена система моніторингу з використанням феромонних пасток, а також випуск ентомофагів у його осередки (Мухамед Хасіб). З’явився цей клоп 2–3 роки тому і в Одеській області, але подібних заходів не вжито.

Азійську самшитову вогнівку, яка вже поширилася у 36 країнах світу, вперше виявлено в Канаді у листопаді 2018 р., а вже у 2019 і 2020 рр. здійснено моніторинг її льоту за допомогою феромонних пасток (Ебігаль Візнер). Цей шкідник знищив самшитові гаї поблизу Сочі, а в Україну проник, найскоріше, із заходу. Зараз самшитова вогнівка повсюдно від Закарпаття до Харкова спричиняє дефоліацію і втрату декоративності самшиту, яким так полюбляють прикрашати садиби лісництв. Шкідник розвивається не менше, ніж у двох поколіннях на рік, причому личинки живляться з травня до кінця серпня, а потім діапаузують усередині павутинного гнізда. В цей час їх можливо знищити механічно чи хімічно. Можливо також обприскувати кущі інсектицидами в період вегетації декілька разів з інтервалом 2–3 тижні.

Не можна не згадати ясенову смарагдову вузькотілу златку, яка не пізніше 2019 року проникла на територію Луганської області, а цього року льотні отвори виявлені вже на території Харківської області. Це значить, що дерева були заселені не пізніше минулого року. Таке швидке пересування цього небезпечного шкідника турбує колег із Європи. Вони на своїй території регулярно вивішують феромонні пастки, щоб уловити появу перших особин, тоді як наша служба карантину не має достатньої кількості таких пасток для раннього виявлення шкідника.

Поява на новій території будь-якого інвазійного виду має три основні стадії: проникнення, закріплення та поширення (Ендрю Лібхолд). Звичайно, найбільш ефективними є заходи щодо запобігання проникненню чужоземних видів на територію. Комахи маленькі – вони можуть «долати границі» шляхом активного перельоту, автостопом (на транспортних засобах), із вантажами, а комахи, пов’язані з деревами – з деревиною, пакувальною тарою, насінням чи садивним матеріалом.

Значить найпростішим заходом запобігання проникненню комах є карантин, заборона імпорту певних товарів чи їхня фумігація.

Більшість чужоземних видів комах, що потрапляють у нові регіони, не можуть укріпитися, оскільки для них не є придатними місце перебування, клімат чи кормові рослини. Про такі спроби проникнення ми часто й не знаємо. Популяція чужоземних організмів може зникнути також, якщо важко знайти партнера для парування, якщо нові прибульці сподобалися місцевим хижакам чи паразитоїдам, а також, коли комахи спроможні заселити дерево лише за високої щільності популяції. Так короїди за низької чисельності можуть нападати лише на дуже ослаблені дерева, а за високої – на майже здорові.

Якщо комахи вже проникли на територію країни чи регіону, здійснюють заходи щодо їхнього викорінення. Для цього застосовують інсектициди, відловлюють самців статевими феромонами, випускають стерилізованих самців чи хижаків. Водночас, застосування інсектицидів може завдати непоправної шкоди місцевим видам ентомофагів, детритофагів та інших груп комах, які необхідні для функціонування лісового середо­вища.

Якщо популяція чужоземного виду вже укріпилася на території, можливе лише стримування її подальшого поширення та підвищення стійкості насаджень. Так непарний шовкопряд потрапив на американський континент у середині ХІХ століття, і впродовж цього часу на стримування його поширення доводиться витрачати $10 млн на рік. Витрати на захист лісу хоч і великі, але менші, ніж можливі втрати внаслідок діяльності шкідника. Звичайно, такі витрати доступні не для кожної країни. Зазвичай, популяція рухається безперервно на короткі відстані, але окремі її особини переривчасто пересуваються на великі відстані. Згідно із цим уздовж границь території, де існують осередки непарного шовкопряда, з відстанню 3 км у США встановлені феромонні пастки, щоб уловлювати так звані «сателітні» популяції, які просуваються на нові території попереду основного фронту поширення шкідника.

Зважаючи на те, що найбільшою мірою поширенню чужоземних комах сприяє людина, у деяких країнах перевезення деревини, зокрема паливної, регулюється. Канада забороняє вивезення дров із регіонів, де є небезпечні шкідливі організми, зокрема, збудники й переносники голландської хвороби в’язів, непарний шовкопряд, ясенова смарагдова вузькотіла златка.

В Австралії тримають станції на кордоні деяких штатів, де всі автомобілі оглядають на наявність рослинного матеріалу та шкідників рослин. У США та Канаді заборонено пересування деревини ясена або його садивного матеріалу за межі регіону, заселеного ясеновою смарагдовою вузькотілою златкою.

Історія свідчить, що можливо певною мірою затримати надходження нових видів на територію країни, але відомо дуже мало прикладів успішного обмеження популяцій, які вже поширилися.

Так успішними виявилися карантинні заходи в новій Зеландії на пересування деревини в’яза та його садивного матеріалу для запобігання поширенню переносника голландської хвороби – променистого заболонника Scolytus multistriatus з Північного на Південний острів.

В Австралії карантинні заходи дали змогу уповільнити поширення європейського рогохвоста Sirex noctilio у Квінсленд і Західну частину країни.

Водночас, спроби зупинити ясенову смарагдову вузькотілу златку у США і Канаді виявилися безуспішними. Цей шкідник проник у Детройт на початку 1990-х років, а став відомим лише у 2002 році За цей час він поширився так, що викорінювати його було пізно і зусилля спрямували на стримування.

У 2004 р. з метою затримання поширення ясенової смарагдової вузькотілої златки зрізали всі дерева ясена у 10 км смузі від озера Ері до озера Сент Клер на сході Віндзора (Канада). Незважаючи на це, заселені златкою дерева були незабаром виявлені за межами цієї смуги. В кінці 2005 року у Канаді було вилучено 50 тисяч дерев ясена на відстані 500 метрів від сателітних осередків, але знову шкідник поширився далі. Очікують, що ця златка заселить у наступні 5 років усі сприйнятливі ліси. Тому нині припинили вирубувати дерева в осередках, а лише забороняють проїзд транспорту з паливною деревиною та садивним матеріалом із заселених златкою регіонів у незаселені. Фахівці визнали, що феромони не дуже ефективні у запобіганні поширенню цього шкідника. Успішним виявилося кільцювання ловильних дерев, вилучення заселених дерев та обробка їх інсектицидами.

Таким чином, в умовах глобалізації зростає загроза проникнення чужоземних видів комах на нові території. Важко прогнозувати, чи вони будуть заподіювати шкоду в нових умовах. У будь-якому разі потрібно вивчати особливості цих видів на їхній батьківщині та вживати заходи нагляду та карантину. Це дасть змогу викорінити шкідників за потреби з мінімальними втратами. У міру поширення чужоземних видів на новій території їхнє викорінення унеможливлюється, і тоді залишається стримування їхнього поширення або взагалі відсутність втручання.

У Празі (Чехія) у вересні 2021 року пройшла конференція трьох робочих груп ІЮФРО, на якій обговорювали інвазії чужорідних організмів (рослин, комах, патогенів) у лісові екосистеми, роль торгівлі та подорожей у поширенні цих видів, їхній екології, впливу на ліси, можливостей зменшення шкоди лісовим екосистемам.

Валентина МЄШКОВА,
д-р с.-г. наук, професор,
УкрНДІЛГА,
“Лісовий і мисливський журнал”

Лісівники Литви рятують хвойні насадження

Цьогоріч лісівники Литви провели санітарні рубки на площі 15 903 га. Під час інспекції лісів були виявлені дерева, заражені й пошкоджені типографом-короїдом, тому найближчим часом планується проведення вибіркових санітарних рубок. Якщо вчасно не виконати ці роботи, шкідник продовжить поширюватися і нападати на сусідні здорові дерева.

Оскільки врятувати дерева, заражені шкідниками, неможливо, то єдиний спосіб для лісівників зупинити поширення цього небезпечного шкідника для литовських хвойних лісів – вирубати і вивезти з лісу вже заражені дерева.

Минулого року шкідники знищили 121,5 га лісів: короїд-типограф – 93,4 га, короїд верхівковий – 24,1 га.

Якщо вчасно не зрізати і не видалити дерева, заражені шкідниками, наступного року їх буде в кілька разів більше. Короїд-типограф — надзвичайно небезпечний шкідник стовбурів дерев, який починає швидко розмножуватися за сприятливих кліматичних умов. Найшвидше і рясно короїд розвивається в спекотне і посушливе літо, а вогнища масового розмноження утворюються при появі великої кількості ослаблених дерев. Найпоширенішими є середньовікові й старші смерекові ліси, особливо ослаблені вітроломами дерева.

Хвойні дерева, зазвичай, захищаються від шкідників, заповнюючи свої рани смолою, а її кількість залежить від води. Під час посухи або коли рівень ґрунтових вод падає, хвойні породи не виробляють достатньої кількості смоли і стають уразливими.

Лісівники щороку стежать за хвойними насадженнями, щоб вчасно вивозити з лісу пошкоджені вітром ялини, і ті, що заражені шкідниками. Для спостереження за типографом використовуються спеціальні феромонні пастки для цих шкідників.

У Литві зафіксовано утворення двох поколінь типографів на рік: комахи, що напали на ялину, взимку відкладають яйця, з яких розвивається нове покоління. Це покоління дозріває, нападає на наступне дерево і знову відкладає яйця. З цих яєць взимку вилуплюється друге покоління шкідника.

У Німеччині і далі на південь вже фіксується три покоління цього шкідника на рік, що завдає значно більшої шкоди в цих країнах. Тому, якщо зими продовжуватимуть тепліти, розвитку третього покоління можна очікувати і в Литві.

Через цього шкідника в 2019–2020 рр. такі країни, як: Польща, Німеччина і Чехія, змушені були вирубувати мільйони кубометрів дерев, щоб захистити свої ліси від поширення короїда.

Газета “Природа і суспільство”

Турецькі спеціалісти із захисту лісу з робочим візитом відвідали Львівщину

Делегація лісівників-лісопатологів, спеціалістів  охорони та захисту лісу з Туреччини прибула з візитом на Львівщину, зокрема у державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Львівлісозахист». Делегацію очолював керівник департаменту охорони та захисту лісу Хакан Рагіпоглу. Разом з ним прибули  Озгур Топрак – завідувач відділу лісового карантину та Сезер Кая – біолог відділу боротьби  з шкідниками та хворобами лісу.

Метою приїзду турецьких колег лісівників-лісопатологів було вивчення негативного впливу патологічних явищ на лісові екосистеми  України, а також обмін досвідом та обговорення подальшої співпраці в напрямку дослідження процесів, пов’язаних із  захистом лісу від біотичних та абіотичних чинників.

З 8 по 11 листопада 2021 року спеціалісти ДСЛП «Львівлісозахист» разом із своїми турецькими колегами відвідали десять об’єктів в шести лісогосподарських підприємствах зони обслуговування. В натурі проводився огляд проблемних ділянок лісу  з переважанням сосни звичайної, ураженої стовбуровими шкідниками на Малому Поліссі – ДП «Буський лісгосп»; ураження опеньком осіннім, кореневою губкою та стовбуровими шкідниками смерекових деревостанів в Карпатах – ДП «Славський лісгосп», а також проблеми всихання ясена звичайного на Опіллі та Західному Поділлі в ДП «Бережанське ЛМГ».

В ДП «Дрогобицьке лісгосп» на пробній моніторинговій ділянці спеціалістами ДСЛП «Львівлісозахист» продемонстровано динаміку розвитку патологічних процесів у ялицевому насадженні протягом останніх 15 років. А в ДП «Стрийський лісгосп» делегація турецьких лісівників ознайомилася з проведенням рубок переформування в ялицево-дубово-букових насадженнях.

В останній день перебування делегації у Львівському лісовому селекційно-насіннєвому центрі колегам із Туреччини директор центру Федір Пелиньо  показав весь процес з вирощування сіянців головних лісових порід нашого регіону.

 Слід відзначити високий рівень професіоналізму колег з Туреччини та  їх володіння проблематикою, пов’язаною із захистом лісу та тими негативними процесами, що відбуваються в останні періоди на фоні глобального потепління. Під час перебування турецької делегації постійно відбувалися професійні дискусії між сторонами, а також зазначалися тенденції для вирішення тих чи інших проблемних питань, пов’язаних з патологічними процесами в лісі.  Як висновок –  хвороби та шкідники лісу  не тільки  «не мають», але і не «визнають» кордонів: сьогодні вони в Україні, а завтра в Туреччині, або навпаки. І тільки спільними зусиллями та спільною працею можна  боротися з цими викликами природи.

Делегацію супроводжували: Іван Ясіновський – директор ДСЛП «Львівлісозахист», головний лісопатолог Богдан Соколовський, заступник директора Василь Сеник, завідувачка лабораторії Віра Венгер. Також в реалізації програми робочої зустрічі приймав участь доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент лісівничої академії наук України, професор Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець, перший заступник начальника Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень, керівники та спеціалісти лісогосподарських підприємств.

Керівництво ДСЛП «Львівлісозахист» висловлює вдячність Анатолію Дейнеці, начальнику Львівського обласного  управління лісового та мисливського  господарства, а також керівникам вищезгаданих лісогосподарських підприємств  за сприяння та розуміння важливості співпраці в напрямку захисту лісу між  турецькими та українськими лісозахисниками.

         Василь Сеник – заступник директора ДСЛП «Львівлісозахист»

Колектив ДСЛП «Львівлісозахист» спільно з жовківськими лісівниками садили ліс (ФОТО)

ДП “Жовківський лісгосп” 

Осіннє лісовідновлення: колектив ДСЛП «Львівлісозахист» спільно з жовківськими лісівниками садили ліс

Осінь – друга гаряча пора для лісівників, потрібно вчасно й у короткі терміни провести усі лісовідновні роботи.

У межах програми Президента «Зелена країна» та акції Держлісагентства «Створюємо ліси разом», жовківські лісівники проводять заходи з озеленення та лісовідтворення за участі широких кіл громадськості.

Сьогодні ж естафету участі у садінні лісу перейняв колектив ДСЛП «Львівлісозахист».

І власним прикладом довели, що не лише моніторять та охороняють ліс від шкідників, хвороб, а й садять молоді дерева пліч-о-пліч з лісівниками.

Хороша погода та позитивний настрій учасників задали увесь тон важливій та відповідальній роботі.

Тому й результати не забарились. На площі 0,9 га у Зіболківському лісництві висадили 5300 штук сіянців дерев лісотвірних порід:

  • Сосни звичайної – 4011 шт
  • Дуба звичайного – 1033 шт
  • 100 ялин та 50 модрин.

Як зазначив керівник ДСЛП «Львівлісозахист Іван Ясіновський: «Для багатьох працівників – це далеко не перше садіння лісу. Але для колективу загалом – така акція проходить вперше».

Лісівники ж у свою чергу висловили сподівання, що усі висаджені дерева добре приживуться на новому місці. А подібні заходи стануть традиційними для колективу «Львівлісозахисту», бо ж хороші справи завжди єднають.

Осіннє лісовідновлення: колектив ДСЛП «Львівлісозахист» спільно з жовківськими лісівниками садили ліс

23 ЖОВТНЯ, 2021 

Осінь – друга гаряча пора для лісівників. Бо ж потрібно вчасно й у короткі терміни провести усі лісовідновні роботи.

У межах програми Президента «Зелена країна» та акції Держлісагентства «Створюємо ліси разом», жовківські лісівники проводять заходи з озеленення та лісовідтворення за участі широких кіл громадськості.

Сьогодні ж естафету участі у садінні лісу перейняв колектив ДСЛП «Львівлісозахист». І власним прикладом довели, що не лише моніторять та охороняють ліс від шкідників, хвороб, а й садять молоді дерева пліч-о-пліч з лісівниками.

Хороша погода та позитивний настрій учасників задали увесь тон важливій та відповідальній роботі.  Тому й результати не забарились. На площі 0,9 га у  Зіболківському лісництві  висадили 5300 штук сіянців дерев лісотвірних порід:

  • Сосни звичайної – 4011 шт
  • Дуба звичайного – 1033 шт
  • 100 ялин та 50 модрин.

Як зазначив керівник ДСЛП «Львівлісозахист»  Іван Ясіновський:

«Для багатьох працівників – це далеко не перше садіння лісу. Але для колективу загалом – така акція проходить вперше».

Лісівники ж у свою чергу висловили сподівання, що усі висаджені дерева добре приживуться на новому місці. А подібні заходи стануть традиційними для колективу «Львівлісозахисту», бо ж хороші справи завжди єднають.

Галина Муравська

https://4studio.com.ua/novyny/osinnye-lisovidnovlennya-kolektyv-dslp-lvivlisozahyst-spilno-z-zhovkivskymy-lisivnykamy-sadyly-lis/

Участь у посадці лісових культур колективу ДСЛП «Львівлісозахист»

Відповідно до Указу Президента України від 7 червня 2021 року №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» восени 2021 року, а саме з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року ДСЛП «Львівлісозахист» планує приєднатися до Акції Держлісагентства «Створюємо ліси разом».

Колектив підприємства планує  прийняти участь у посадці лісових культур в ДП «Жовківське ЛГ», Зіболківське лісництво, кв.17 вид.10 на площі 0,21 га буде висаджено 1200 дерев головних лісотворних порід дуба та сосни.