Учені б’ють на сполох: соснові бори, якими ми завжди пишалися, рідшають. Тільки за 2017 рік Республіка Білорусь втратила майже 25 тисяч гектарів соснових лісів. Як? Чому? Історія майже детективна. Хто винен, відомо. Залишилося вирішити, що робити.
Проблема серйозна. Якщо продовжиться в тому ж дусі, через п’ять років ми втратимо лісовий масив розміром з Біловезьку пущу.
– Ось вони, винуватці лиха, – каже завідувач кафедри лісозахисту і деревиновідання БГТУ кандидат біологічних наук В’ячеслав Звягінцев і простягає мені скельце з парою чорних і темно-коричневих точок.
Придивившись, розумію, що точки – це жуки довжиною не більше трьох міліметрів. Лежать на спині, перебирають ледь помітними лапками. Складно повірити, що ці малятка змогли знищити стільки дерев.
– Невеличкі та молодецькі, та ще зубасті! Здатні за лічені дні згубити десятки кубометрів здорових дерев. “Працюють” короїди бригадами: в метрової гілці їх може бути до двохсот особин.
І це не заморські гості. Вершинного короїда ніхто нам з інших континентів не закидали, він абориген наших лісів. Просто його чисельність була настільки незначна, що нікому і в голову не приходило вважати цю “дрібну комашку” серйозним шкідником.
– Все почалося в 2014 році, коли стали з’являтися нетипові осередки всихання сосняків. Виглядало це так: сьогодні перед вами стоїть зелене дерево, а завтра від нього залишився один “скелет” з рудими голками. Три роки тому ми боялися зовсім інших шкідників – фітопатогенних нематод, які масово пожирали сосни в Іспанії і Португалії. На щастя, чужинців в наших лісах ми не виявили. І стали шукати винних серед “своїх”, – згадує вчений.
Ворога виявили швидко. Завдяки дірочкам на поверхні дерева, де кора стала нагадувати друшляк.
Три роки тому наші лісничі та вчені про короїда особливо не думали. Навіть місце його зимівлі було загадкою.
– Виявилося, на зиму він залишається в соснових гілках, як на дереві, так і на землі. Хитрий жук сам їх перегризає, вони падають, їх вкриває сніг. Низькі температури короїду не шкодять. Навіть мінус 18 градусів він переносить спокійно і при настанні тепла готовий знову “пообідати” свіжої сосною, – коментує підсумки досліджень Звягінцев.
Багато хто впевнений, що спалах небувалою активності короїда спровокували теплі зими. Але м’яка погода – лише верхівка айсберга. “Підіграли” короїду і помітно часті погодні аномалії.
– Без нашої “допомоги” теж не обійшлося. Вирощували в основному чисті сосняки. Виявилося, це найпростіший шлях згубити ліс, так і не дочекавшись, поки дерева не доростуть до потрібної стиглості.
Крім того, білоруські лісгоспи стали з недавнього часу працювати за міжнародними нормативами FSC (Лісової опікунської ради). Здавалося б, чудова організація з благими намірами по частині екології. Але одне з правил – заборона на спалювання порубкових залишків – зіграло з нами злий жарт. За відпрацьованою технологією непотрібні гілки складалися в вали. Вони якраз і виявилися ідеальним інкубатором для короїда.
До того ж бити тривогу почали, коли все вийшло з-під контролю і короїди буквально заполонили наші ліси.
– Ще три роки тому можна було діяти локально, а тепер боремося з проблемою, яку вже видно з космосу.
На підтвердження своїх слів учений показує знімки, зроблені супутником в 2013 і 2015 роках. На першому – суцільний темно-зелений лісовий масив, на другому – весь в рудих плямах.
Щоб на власні очі оцінити масштаб трагедії, їду Брестською областю – в Лунинецький район. Тут війну шкіднику оголосили у всіх 16 лісництвах.
… Ідеш вранці по лісі і навіть не помічаєш, як туман зливається з димовою завісою. І незрозуміло, чи то сніг з неба сипле, то попіл осідає. Звук бензопили і запах багаття – вірні ознаки того, що десь поблизу йде боротьба з короїдом.
– Шкода таку красу рубати, але гілки на дереві зверху поруділи. Значить, короїд там вже своє потомство залишив, треба від нього позбавлятися, – каже вальник Сергій Ільючік з Богданівського лісництва.
Колись з братом Віктором він в цей ліс по чорниці і грибами бігав, ще раніше тут лісниками були його батько і дід. Не дивно, що місцеві жителі активно допомагають лісгоспу. Короїд – спільна біда. Хтось дзвонить і повідомляє, що помітив у лісі чергове загибле дерево, хтось влаштовується на разові роботи вальник, хтось і зовсім береться за заготівлю деревини в приватному порядку.
– З цими жуками цілий рік боролися всім районом. І біологічними засобами їх зверху поливали, і феромонами намагалися виманити. Все марно. Єдиний метод боротьби – вирубка і спалювання гілок. Радикально, але дієво, – запевняє Лісопатологія Андрій Яворський. – Але влітку – спека! Вогонь в лісі особливо не розведеш. Доводилося навіть МНС на підмогу викликати. Тільки восени змогли розгорнути роботи в повну силу.
Головне у війні з короїдом – не просто знищити жука, а й врятувати, наскільки це можливо, самі дерева. Адже ліс – це гроші. Їх не можна просто так взяти і кинути в топку. Сосни спалюють не цілком, а тільки гілки – саме там короїд залишає потомство. Верхня частина стовбура, кору якої зіпсував шкідник, йде на дрова, а нижня – на виготовлення меблів і паперу.
– Дерева, всохлі через короїда, можна використовувати практично так само, як і здорові. Головне, не зволікати і пускати їх в хід протягом місяця після того, як вони поруділи. В іншому випадку постраждає і якість деревини, – пояснює Андрій. – Адже верховий короїд приходить не один, а зі своїми “колегами” – вусачами, златками, різними шкідливими грибками. Якщо він нападає тільки на верхівку сосни, то інші “хлопці” з задоволенням спускаються нижче і точать дерево зсередини. Тоді вже і хрускіт на весь ліс стоїть, та такий, що не по собі стає!
У 2017 році через короїда в Лунінецького лісгоспі вирубали в п’ять разів більше сосни, ніж в попередньому. Тепер там, де колись на вітрі шуміли крони, стоїть тиша. Але це не на довго.
– Уже навесні почнемо засаджувати молодняк. Теж сосни, тільки упереміж з березою. Так надійніше, – ділиться планами заступник лісничого Богданівської лісництва Олена Занько.
– А короїд на них знову не нападе?
– Молоді деревця йому не по зубах. Вони виділяють багато смоли-живиці, яка не дає шкідників проникати під кору.
Загрози зникнення сосни як виду в Білорусі, звичайно, немає. Цим деревом зайнято понад 50% наших лісів. Але розслаблятися не варто, вважають вчені. Не визнаючи кордонів
Білоруси не перші, чиї ліси серйозно постраждали через дрібного шкідника. Масові розмноження короеда в Європі почалися ще в 2003 році. Спочатку він розбушувався в Німеччині, потім з’явився в Іспанії, Італії, Румунії, Словаччини та Швейцарії. Починаючи з 2010 року жук влаштувався в сусідній Україні. І там погуляв на славу: знищив 350 тисяч гектарів лісу!
У Польщі не стали чекати, поки біда знайде масштаб української трагедії, свіжозаселені короїдом дерева почали вирубувати відразу, в тому числі і на території Біловезької пущі. Правда, така сміливість обійшлася полякам досить дорого. Суд ЄС зобов’язав країну виплачувати штраф розміром 100 тисяч євро за кожен день вирубки. Але тут вже – або короїд, або сосни!
Анна Курак
