Сьогодні, 17 серпня, на базі Лапаївського лісництва ДП «Львівське лісове господарство» відбувся семінар – обговорення проблеми всихання соснових лісів.
У семінарі взяли участь науковці з Національного лісотехнічного університету України, спеціалісти Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», представники Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, начальник сектору цивільного захисту населення Городоцької РДА, голова смт. Рудне, голови Суховільської, Лапаївської, Оброшинської, Тавчанської, Зимновідської сільських рад, представники фонду дикої природи (WWF) в Україні, представники громадськості та засобів масової інформації.
Під час семінару учасників поінформовано про масштаби пошкоджених соснових насаджень в області та у Львівському лісгоспі зокрема, причини, які сприяли масовому розмноженню шкідників, а також проаналізовано заходи боротьби із шкідниками.
Окрім ознайомлення із теоретичним матеріалом, учасники мали змогу оглянути зразки зрізів уражених дерев та відвідати соснові ділянки з різним ступенем ураження.
Так, площа всихаючих соснових насаджень по ДП «Львівський лісгосп» у порівнянні з 2016 роком збільшилась в 5 разів і, враховуючи ліквідовані осередки, на даний час площа всихання сосен становить 97 га.
Однією з причин стрімкого розповсюдження шкідників і всихання насаджень, на думку доцента кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Крамарця В.О., є пониження рівня ґрунтових вод та наявність великої кількості чистих насаджень сосни звичайної, оскільки в мішаних деревостанах такі процеси відмічаються значно рідше.
Продовжуючи тему, директор ДП «Львівський лісгосп» Синявський Ю.Є. висвітлив наявні перешкоди для ліквідації осередків всихання та поширення короїдів, а саме: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду, суцільна заборона санітарних рубок у весняний період, так званий період «тиші», а найбільш масове розповсюдження шкідників проходить весною.
Під час обстеження соснових насаджень, які всихають на Поліссі та на Львівщині зокрема останнім часом, фахівці з’ясували, що серед стовбурових шкідників домінує верхівковий короїд. Цього жука зазвичай не вважали важливим шкідником, оскільки він заселяє гілки та верхівки дерев, а не ділову частину стовбурів.
Водночас у ходах верхівкового короїда поширюються офіостомові гриби – збудники синяви та інші патогени. Дерево ослаблюється і стає сприйнятливим до заселення менш агресивними стовбуровим шкідниками, які прогризають ходи у нижніх частинах стовбурів, також сприяючи поширенню патогенних грибів. Верхівковий короїд розвивається у декількох поколіннях на рік, у тому числі двох основних і сестринських (коли одна самка відкладає другу порцію яєць через декілька тижнів після першої). Частина особин верхівкового короїда зимує на стадії жука у підстилці чи під корою, а решта – на стадії личинки. Тому після зимівлі спочатку вилітають жуки, які зимували під корою, а потім ті, що зимували у підстилці, а в останню чергу – ті, що зимували на стадії личинки, і практично з травня до вересня є загроза заселення цим шкідником дерев і заготовленої деревини.
В осередках верхівкового короїда хвоя заселених дерев упродовж декількох тижнів змінює колір на світло-зелений, а потім на червонуватий.
На завершення семінару присутні дійшли спільної думки, що необхідно ініціювати зміни до окремих законодавчих актів щодо термінів проведення санітарних заходів та їх інтенсивності, своєчасно ліквідовувати існуючі осередки всихання сосни і займатися попередженням виникнення нових осередків.
