04.07.2022

Шкідники з інших країв

Найефективніші дії – запобігання, викорінення чи стримування.

В умовах глобалізації зростає загроза проникнення чужоземних видів комах на нові території. Потрібно вивчати особливості цих видів на їхній батьківщині та вживати заходи нагляду та карантину. З поширенням чужоземних видів їхнє викорінення унеможливлюється і тоді залишається стримування.

Багатопрофільний інститут цифрових публікацій (Multidisciplinary Digital Publishing Institute – MDPI) минулого року започаткував проведення міжнародних двотижневих електронних конференцій. У 2021 році вдруге проведено конференцію, присвячену лісам, і вперше – присвячену комахам. Ці конференції не передбачали внеску за участь, за розміщення тез і презентацій та ознайомлення з усіма матеріалами колег. Водночас, для публікації повної версії статті в журналах Forests або Insects треба було заплатити доволі велику для наших науковців суму, натомість в інших країнах фінансування відбувається з бюджетів наукових установ або спільних проєктів.

Питання захисту лісу входили до порядку денного обох конференцій поряд із іншими цікавими напрямами. Так ентомологічна конференція розглядала також питання систематики, морфології, генетики, біології, поведінки та фізіології, біорізноманіття, екології та еволюції комах, медичної та ветеринарної ентомології, бджільництва та запилювачів, міської ентомології та багато інших.

Під час роботи конференції було організовано 4 «живі» сесії, які можна було подивитися, послухати он-лайн і поставити питання або у запису, представленому на сайті: (https://iece.sciforum.net).

Понад 140 матеріалів конференції також розміщені на сайті (https://iece.sciforum.net/event/IECE/submissions/view). Вони доступні й досі, а у період роботи конференції учасники мали можливість висловити зауваження, побажання або поставити питання авторам. Матеріали після рецензування будуть опубліковані у журналі Biology and Life Sciences Forum.

Одна з цікавих доповідей стосувалась питання можливості виживання комах в океані (Клаудіо Лаззарі, Аргентина). Адже дійсно, всі відомі сотні тисяч видів комах живуть на суші чи у прісних водоймах. Вчені з’ясували, що все ж таки комахи в океані є – це воші морських левів, тюленів та інших подібних ссавців, які були колись сухопутними, а потім замінили кінцівки на ласти й повернулися в море разом зі своїми паразитами. Вошам нічого не залишилося як пристосуватися до нових умов: їхні яйця та личинки, які не витримують солоної води та тиску на глибині, розвиваються у ті короткі тижні, коли тюлені чи морські леви знаходяться на суші, а дорослі воші добре захищені у хутрі живителя та певними власними пристосуваннями.

Доповідь Нейла Одслі була присвячена можливості контро­лю живлення комах, що є дуже важливим у захисті рослин під час їхнього розвитку, а також зберігання рослинної продукції. Досліджували дію різних речовин, які запобігають споживанню комахами певного субстрату або мають інсектицидну дію.

Водночас, більшість актуальних із погляду захисту лісу доповідей були пов’язані з чужоземними видами шкідливих організмів.

Так в Угорщині (Ференц Лакатош) випробували феромонні пастки різного типу для моніторингу аборигенних та інтродукованих деревинників. Це – такі короїди, які під час заселення дерев вносять у них спори так званих амброзієвих грибів, тому що їхні личинки неспроможні засвоювати лігнін. Спори амброзієвих грибів проростають усере­дині ходів деревинників і личинки живляться міцелієм. Деякі види деревинників заселяють усихаючі дерева й тому є лише технічними шкідниками. Водночас, інші види можуть бути агресивними, тому що заселяють життєздатні дерева, вносять патогенні гриби і спричиняють ослаблення та відпад живителя. Одним із небезпечних представників деревинників є Xylosandrus germanus, який вже є в Угорщині й може поширитися в Україну.

Дубового клопа-мереживницю вперше в Росії виявлено у Краснодарському краї у 2015 р., а нині він заселив усі види дуба від Чорного до Каспійського морів (Юрій Гніненко). В Україні цей клоп уже третій рік просувається Херсонщиною, куди проник або з Криму, або через Одеську область, або морем з боку Краснодарського краю. Зважаючи на наявність дубового клопа-мереживниці у Словаччині й Угорщині, можливо очікувати його також з боку Закарпаття.

Мармуровий клоп, який живиться кількома сотнями видів рослин (зокрема, псує смак вина), поширився на кількох континентах. Зокрема у Флориді (США), куди він проник у 2020 році, вже налагоджена система моніторингу з використанням феромонних пасток, а також випуск ентомофагів у його осередки (Мухамед Хасіб). З’явився цей клоп 2–3 роки тому і в Одеській області, але подібних заходів не вжито.

Азійську самшитову вогнівку, яка вже поширилася у 36 країнах світу, вперше виявлено в Канаді у листопаді 2018 р., а вже у 2019 і 2020 рр. здійснено моніторинг її льоту за допомогою феромонних пасток (Ебігаль Візнер). Цей шкідник знищив самшитові гаї поблизу Сочі, а в Україну проник, найскоріше, із заходу. Зараз самшитова вогнівка повсюдно від Закарпаття до Харкова спричиняє дефоліацію і втрату декоративності самшиту, яким так полюбляють прикрашати садиби лісництв. Шкідник розвивається не менше, ніж у двох поколіннях на рік, причому личинки живляться з травня до кінця серпня, а потім діапаузують усередині павутинного гнізда. В цей час їх можливо знищити механічно чи хімічно. Можливо також обприскувати кущі інсектицидами в період вегетації декілька разів з інтервалом 2–3 тижні.

Не можна не згадати ясенову смарагдову вузькотілу златку, яка не пізніше 2019 року проникла на територію Луганської області, а цього року льотні отвори виявлені вже на території Харківської області. Це значить, що дерева були заселені не пізніше минулого року. Таке швидке пересування цього небезпечного шкідника турбує колег із Європи. Вони на своїй території регулярно вивішують феромонні пастки, щоб уловити появу перших особин, тоді як наша служба карантину не має достатньої кількості таких пасток для раннього виявлення шкідника.

Поява на новій території будь-якого інвазійного виду має три основні стадії: проникнення, закріплення та поширення (Ендрю Лібхолд). Звичайно, найбільш ефективними є заходи щодо запобігання проникненню чужоземних видів на територію. Комахи маленькі – вони можуть «долати границі» шляхом активного перельоту, автостопом (на транспортних засобах), із вантажами, а комахи, пов’язані з деревами – з деревиною, пакувальною тарою, насінням чи садивним матеріалом.

Значить найпростішим заходом запобігання проникненню комах є карантин, заборона імпорту певних товарів чи їхня фумігація.

Більшість чужоземних видів комах, що потрапляють у нові регіони, не можуть укріпитися, оскільки для них не є придатними місце перебування, клімат чи кормові рослини. Про такі спроби проникнення ми часто й не знаємо. Популяція чужоземних організмів може зникнути також, якщо важко знайти партнера для парування, якщо нові прибульці сподобалися місцевим хижакам чи паразитоїдам, а також, коли комахи спроможні заселити дерево лише за високої щільності популяції. Так короїди за низької чисельності можуть нападати лише на дуже ослаблені дерева, а за високої – на майже здорові.

Якщо комахи вже проникли на територію країни чи регіону, здійснюють заходи щодо їхнього викорінення. Для цього застосовують інсектициди, відловлюють самців статевими феромонами, випускають стерилізованих самців чи хижаків. Водночас, застосування інсектицидів може завдати непоправної шкоди місцевим видам ентомофагів, детритофагів та інших груп комах, які необхідні для функціонування лісового середо­вища.

Якщо популяція чужоземного виду вже укріпилася на території, можливе лише стримування її подальшого поширення та підвищення стійкості насаджень. Так непарний шовкопряд потрапив на американський континент у середині ХІХ століття, і впродовж цього часу на стримування його поширення доводиться витрачати $10 млн на рік. Витрати на захист лісу хоч і великі, але менші, ніж можливі втрати внаслідок діяльності шкідника. Звичайно, такі витрати доступні не для кожної країни. Зазвичай, популяція рухається безперервно на короткі відстані, але окремі її особини переривчасто пересуваються на великі відстані. Згідно із цим уздовж границь території, де існують осередки непарного шовкопряда, з відстанню 3 км у США встановлені феромонні пастки, щоб уловлювати так звані «сателітні» популяції, які просуваються на нові території попереду основного фронту поширення шкідника.

Зважаючи на те, що найбільшою мірою поширенню чужоземних комах сприяє людина, у деяких країнах перевезення деревини, зокрема паливної, регулюється. Канада забороняє вивезення дров із регіонів, де є небезпечні шкідливі організми, зокрема, збудники й переносники голландської хвороби в’язів, непарний шовкопряд, ясенова смарагдова вузькотіла златка.

В Австралії тримають станції на кордоні деяких штатів, де всі автомобілі оглядають на наявність рослинного матеріалу та шкідників рослин. У США та Канаді заборонено пересування деревини ясена або його садивного матеріалу за межі регіону, заселеного ясеновою смарагдовою вузькотілою златкою.

Історія свідчить, що можливо певною мірою затримати надходження нових видів на територію країни, але відомо дуже мало прикладів успішного обмеження популяцій, які вже поширилися.

Так успішними виявилися карантинні заходи в новій Зеландії на пересування деревини в’яза та його садивного матеріалу для запобігання поширенню переносника голландської хвороби – променистого заболонника Scolytus multistriatus з Північного на Південний острів.

В Австралії карантинні заходи дали змогу уповільнити поширення європейського рогохвоста Sirex noctilio у Квінсленд і Західну частину країни.

Водночас, спроби зупинити ясенову смарагдову вузькотілу златку у США і Канаді виявилися безуспішними. Цей шкідник проник у Детройт на початку 1990-х років, а став відомим лише у 2002 році За цей час він поширився так, що викорінювати його було пізно і зусилля спрямували на стримування.

У 2004 р. з метою затримання поширення ясенової смарагдової вузькотілої златки зрізали всі дерева ясена у 10 км смузі від озера Ері до озера Сент Клер на сході Віндзора (Канада). Незважаючи на це, заселені златкою дерева були незабаром виявлені за межами цієї смуги. В кінці 2005 року у Канаді було вилучено 50 тисяч дерев ясена на відстані 500 метрів від сателітних осередків, але знову шкідник поширився далі. Очікують, що ця златка заселить у наступні 5 років усі сприйнятливі ліси. Тому нині припинили вирубувати дерева в осередках, а лише забороняють проїзд транспорту з паливною деревиною та садивним матеріалом із заселених златкою регіонів у незаселені. Фахівці визнали, що феромони не дуже ефективні у запобіганні поширенню цього шкідника. Успішним виявилося кільцювання ловильних дерев, вилучення заселених дерев та обробка їх інсектицидами.

Таким чином, в умовах глобалізації зростає загроза проникнення чужоземних видів комах на нові території. Важко прогнозувати, чи вони будуть заподіювати шкоду в нових умовах. У будь-якому разі потрібно вивчати особливості цих видів на їхній батьківщині та вживати заходи нагляду та карантину. Це дасть змогу викорінити шкідників за потреби з мінімальними втратами. У міру поширення чужоземних видів на новій території їхнє викорінення унеможливлюється, і тоді залишається стримування їхнього поширення або взагалі відсутність втручання.

У Празі (Чехія) у вересні 2021 року пройшла конференція трьох робочих груп ІЮФРО, на якій обговорювали інвазії чужорідних організмів (рослин, комах, патогенів) у лісові екосистеми, роль торгівлі та подорожей у поширенні цих видів, їхній екології, впливу на ліси, можливостей зменшення шкоди лісовим екосистемам.

Валентина МЄШКОВА,
д-р с.-г. наук, професор,
УкрНДІЛГА,
“Лісовий і мисливський журнал”

EnglishPolishRussianUkrainian