Деревам ясеня загрожує зникнення, попереджають науковці. Ці дерева вбиває грибкове захворювання Халара (Chalara), а також інвазійний жук, що має назву смарагдова вузькотіла златка.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка
Кожен вид комах живе й успішно розмножується в найбільш сприятливих для себе екологічних умовах (ареалі), серед яких найважливішими є клімат, корм і мінімальний ризик знищення природними ворогами. Якщо екологічні умови в одних частинах ареалу стають менш сприятливими, комахи мігрують у інші місця. Водночас на зміну меж ареалів комах суттєво впливає діяльність людини. Найчастіше комахи переміщаються у нові регіони під час інтродукції чи акліматизації рослин, із транспортними засобами, продуктами торгівлі, пакувальною тарою, садивним матеріалом, некорованою деревиною, з деревною тріскою, дровами, плодами, тощо.
Частка лісових комах, які поширились за межі природних ареалів, не перевищує 10%, але саме вони завдають найбільших збитків, оскільки лісові екосистеми формуються століттями. Між місцевими комахами із їх природними ворогами складаються взаємини у певній рівновазі типу «і вовки ситі, і вівці цілі». Немісцеві комахи (адвентивні) у нових для себе регіонах ще не сформували стійких зв`язків із потенційними природними ворогами, а кормові породи не пристосувались до нових споживачів. Так, величезні економічні збитки – декілька мільярдів доларів, спричинило поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки у США.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка
Зоною природного середовища златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно – східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). На початку 90-х років минулого століття златка проникає до Північної Америки. Надалі поширюється у 20 штатах США і двох провінціях Канади. У 1990 – ті роки златка потрапила у Московську область, а нині поширилась вже в Тульській, Ярославській, Калузькій, Орловській та Воронезькій областях.
На даний час шкідника виявлено на північному сході Луганщини. Це насадження у Марківському районі (0,9 га).
Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.
Свою назву ясенева смарагдова вузькотіла златка отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово – зелений із золотистим, бронзувато або фіолетовим блиском, окрас черевця переливчастий червонувато – пурпурний.
У дорослих жуків довжина тіла варіює від 7,5 до 15 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Живляться жуки листям у кронах дерев. В сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км, але більшість з них, що вилітають з одного джерела, поширюються не більше ніж на 500 м. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця купками від 4-5 до 10 шт. (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок і заливають їх виділеннями придаткових статевих залоз, які утворюють білий захисний щиток завтовшки 2-3,5 мм. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня.
Наслідки життєдіяльності личинок ясеневої смарагдової вузькотілої златки
Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, завдовжки до 50 см, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинки останнього (ІV) віку у вересні заглиблюються у заболонь і вигризають лялечкові колисочки, в яких залишаються до весни. Незважаючи на те, що ясенева смарагдова златка досить теплолюбний вид, її личинки успішно зимують при температурах нижче -300 С. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір шириною 3-4 мм. Генерація однорічна.
Зазвичай жуки нападають на дерева, що ростуть на відкритій місцевості, на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Заселяють ослаблені ясени, але нерідко атакують життєздатні дерева, що досягли 4-річного віку.
Для успішної та ефективної боротьби з шкідником дуже важливо його раннє виявлення. Якщо це відбувається, коли рівень зараження ще невисокий, то ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби значно збільшується. Але на ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко, для цього використовують феромонні пастки.
Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. У місцях поселення златки утворюються почервоніння, часто спостерігається відмирання ділянок кори і загнивання деревини. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Упродовж 2-3 років заселене дерево всихає.
Здатність розльоту жуків ясеневої смарагдової вузькотілої златки становить близько 20 км. Саме тому зона карантину становить 20 км.
Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:
– визначення меж заселення насаджень шкідником;
– встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток Ліндгрена. Пастки потрібно вивішувати (1 пастка на 5 га насаджень) в сонячних місцях по краю деревостою перед очікуваним терміном льоту;
– для виявлення ходів личинок златки необхідно видаляти кору з живих дерев;
– своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
– тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня;
– створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного ефективного результату і не дозволяють повністю зупинити подальше поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
В дослідницьких групах є наукові розробки, які почали використовувати в боротьбі з комахами – прибульцями. Так, в США працює фабрика з вирощування ос-паразитоїдів, які знищують ясеневу златку, завезену зі східної Азії. Проте вони ефективні лише на молодих ясенах з тонкою корою. В Росії використовують жука – наїзника із родини Браконіди. Завдяки йому шкідник там майже зник, але це сталось через 20 років після появи златки.
Гриб Халара
Ясені також вражає інвазійний гриб Халара, що спричиняє халаровий некроз, який, в свою чергу, спричинив масову загибель ясена у багатьох країнах Європи. Донедавна вогнища гриба Халара і ясеневої смарагдової златки не перетинались. Останнім часом вчені виявили, що вони зустрічаються в європейській частині Росії, і златка тепер рухається на захід зі швидкістю до 41 км на рік. За прогнозами вона буде в уражених грибом ясеневих лісах Європи за кілька років.
Ясенева хвороба – гриб Халара – уражує листя дерев, потім гілки і стовбури. Вперше ясеневу хворобу виявили в 1992 році у північно – східній Польщі й Литві. У 2002 році це захворювання було вперше зареєстровано у Німеччині, у 2004 році у Чеській республіці та Словаччині, а у 2005 році в Австрії. Згодом, у 2007 році, всихання ясеня поширилося на Угорщину та Словенію. У 2008 році хвороба досягла Франції, у 2009 році – в Італії. У 2002 році захворювання виявлено у Швеції, а влітку 2004 року поширилось у Фінляндії та Данії, у 2007-2008 – у Норвегії і протягом 2005-2008 рр. призвело до масової загибелі дерев у скандинавських країнах. Останні повідомлення отримані з Бельгії та Нідерландів (2010), Англії та Ірландії (2012).
Станом на 2016 рік епідемія вразила майже 2 млн кв. км по всій Європі – від Скандинавії до Італії. Від хвороби гинуть мільйони дерев.
Масштаби пошесті наскільки вражають, що фахівці в галузі дослідження і охорони лісів з різних країн, зокрема Данії, Норвегії, Росії, Німеччини, США пропонують створити міжнародний консорціум для порятунку ясенів. Їх зникнення катастрофічно вплине на біорізноманіття. З ясенем європейським, наприклад, пов`язані більше тисячи видів, включаючи інші види рослин, а також грибів, комах, птахів і ссавців. Наприклад, тільки з ясенем звичайним і тільки в Британії пов`язано як мінімум 953 види організмів.
Одним із головних інструментів у вирішенні проблеми повинна стати генетика і особливо така її область як геноміка. В одному і тому ж лісі серед дерев спостерігається висока різноманітність щодо стійкості до шкідників.
Завдання вчених виявити генетичні маркери стійкості та розробити генетичні тести, які дозволять оперативно знаходити стійкі дерева і використовувати їх для відновлення лісів.
Рекомендується посилення і гармонізація заходів фітосанітарного контролю, навчання і підвищення обізнаності фахівців.
На думку вчених, передумови для порятунку ясеневих лісів вже створені. Бракує координації зусиль.
На місцевому рівні для своєчасного виявлення і недопущення поширення зазначених шкідливих організмів, слід об`єднати зусилля спеціалістів управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області зі спеціалістами лісового господарства у впровадженні профілактичних заходів.
Ірина Іщенко, начальник відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків.
